У ЯРМІЗ Центр реадаптації та реабілітації підготували рекомендації щодо травмочутливого спілкування для представників соціальних служб, які працюють з ветеранами та членами їх родин
У ЯРМІЗ Центр реадаптації та реабілітації підготували рекомендації щодо травмочутливого спілкування для представників соціальних служб, які працюють з ветеранами та членами їх родин
Що таке травмо-інформоване спілкування?
Травмо-інформований підхід – це спосіб роботи та спілкування, який враховує вплив травматичного досвіду на людину. Він спрямований на створення безпечного середовища, на уникнення повторної травматизації та підтримку відновлення людини.
Військові зазвичай схильні до контролю простору, швидкого й рішучого прийняття рішень. Вони орієнтовані на дію більше, ніж на розмову, та можуть потребувати чітких роз'яснень.
Їхній емоційний стан може виражатися суперечливо: позірна стриманість може змінитися неочікувано бурхливою реакцією. Військовий або ветеран може здаватися настороженим, замкнутим, або ж різко реагувати у процесі взаємодії.
Тому вкрай важливо виявити чутливість, обережність у спілкуванні, повагу до набутого військового досвіду. Небайдужість, довіра, відкритість мають вирішальне значення у налагодженні ефективної комунікації та подальшої підтримки.
Передумовою ефективного та безпечного спілкування має бути ретельна підготовка соціальних працівників до взаємодії з ветеранами, що включає як зовнішні, так і внутрішні чинники. Тому важливо взяти до уваги рекомендації 
дивіться на зображеннях.
ВАЖЛИВО ЗНАТИ
Парадокс травми полягає в тому, що люди схильні уникати допомоги і контакту саме тоді, коли вони найбільше цього потребують.
Одним із тяжких наслідків травматичного досвіду є виникнення різноманітних залежностей. Корисними інструментами в боротьбі з ними можуть бути психоедукація та мотиваційні інтерв’ю.
Щоб запобігти виникненню суїцидальних думок, необхідно спрямувати співрозмовника на конструктивні дії. В разі виявлення подібних інтенцій, посприяти наданню професійної допомоги.
Основною вимогою до травмо-інформованого спілкування має бути дотримання спокою та орієнтація на непогіршення ситуації.
Чітко окреслюйте свою роль та враховуйте її обмеження при взаємодії в умовах війни: не беріть на себе завдання, що виходять за межі вашого досвіду; використовуйте контакти та домовленості для можливого перенаправлення.
Адаптація необхідна всім ветеранам, які повертаються, і може тривати досить довго. Одним із наслідків військового досвіду є гіперпильність і схильність до недовіри оточуючим.
Варто також враховувати схильність до песимізму, а також чорний гумор, як елемент військової культури.
Наслідком військового досвіду може бути зниження когнітивних здібностей та емоційне вигорання, що у поєднанні із загостреним почуттям справедливості може привести до неадекватної поведінки. Це стосується не лише військових – адже їхній досвід не є ізольованим, а переплітається з досвідом громади.
Подолання зазначених наслідків потребує готовності до складних тем, вироблення стратегій підтримки емоційних зв'язків, максимальної уваги до психотравмованих людей, підтримки у пошуках ними нового сенсу.
