м. Київ, Дарницький район, вул. Поліська, буд. 14тел. +380995080862 Telegram: https://t.me/ssd_nduv email: Надання консультацій з питань захисту прав дитини в умовах воєнного стану |
📌📌Поради, що допоможуть запобігти цькуванню онлайн:
1.⚡️ Коли ви даєте дитині будь-який гаджет, *розберіться самі* якими додатками дитина може користуватись.
Через війну багато родин роз’їхались по Україні та світу, а тому стикнулися з тугою за домівкою. Це проявляється в почутті смутку, порожнечі чи тривоги, соціальній ізоляції, втраті концентрації на звичних речах.
Така туга є нормальною реакцією, але якщо сум затяжний, він може впливати на психічне і фізичне здоров’я людини. Ось декілька порад і нагадувань, які полегшать відчуття суму за домом та допоможуть помічати більше позитивних речей.
Чи комфортно дитині в колективі? Як визначити?
🧍Дитина не завжди може висловити словами те, як вона відчуває себе в колективі. Навіть якщо проблеми є, батьки часто дізнаються про них через багато років. Рекомендуємо визначити чи комфортно дитині в колективі (найчастіше мова йде про садочок, школу) використовуючи діагностичну гру «Галявина»🖼️
Корисні поради батькам як поводитися з дітьми, аби вберегти їхню психіку в умовах війни:
💡Зберігайте спокій. Дитина у сприйнятті світу орієнтується на батьків. Паніка, крики, сльози батьків викликають у дитини відчуття, що відбувається катастрофа. Якщо батьки намагаються поводитись спокійно, дитина легше адаптується. 💡Намагайтеся дотримуватись звичної для дитини рутини. 💡Якомога частіше обіймайте дитину. Вона має відчувати, що ви поруч. 💡 Грайте з дитиною. Не залишайте її наодинці гаджетами. 💡Транслюйте дитині відчуття безпеки. Кажіть їй, що захистите її у будь-якому випадку. Пояснюйте, що саме ви робите для її та вашої безпеки. Для чого залишаєте квартиру та спускаєтесь в укриття. Якщо батько пішов на війну, скажіть дитині, що батько її захищає, долає ворога. 💡Дитина має знати, що життя змінилось не на вічно, кажіть їй, що колись війна скінчиться. 💡Кажіть дитині правду. Навіть якщо сталось найгірше. Не вдавайтесь до жахливих деталей, використовуйте метафори. 💡Якщо ви в евакуації, скажіть дитині, навіщо ви поїхали. 💡Не дивіться при дитині відео з вибухами та ненормативною лексикою.
Ми розуміємо, що ситуація з онлайн навчанням може бути викликом для дітей, особливо, коли втрачається звичний ритм шкільного життя. Сталося так, що з'явилося питання про мотивацію. Як знайти це бажання навчатися онлайн?👀
Розберімось, як допомогти дитині знайти мотивацію:
💪 Війна навчила кожного з нас не ставити життя на паузу, а навпаки, швидше ухвалювати омріяні рішення. 👨👩👧👦 Тому все більше сімей саме зараз, в умовах воєнного часу, цікавляться можливостями усиновлення.
👶 Працюємо над тим, щоб цей процес відбувався швидше й ефективніше, реагуємо на потреби обставин та часу. Так, 3182 дітей було евакуйовано з України за кордон у складі інституційних закладів, 1880 із них перебувають на обліку для усиновлення. 📑 Тож наразі встановлено спеціальний алгоритм, який дозволяє запустити процедуру усиновлення дитини, тимчасово переміщеної з України.
⚡️Українські діти прибули в Гаагу розповісти про злочини окупантів
Загалом шестеро дітей. До повернення трьох із них долучалося Мінреінтеграції. Це Вероніка з Харківської області, Іван та Максим із Маріуполя. Діти прибули з українськими високопосадовцями. Зокрема, з радницею – уповноваженою Президента з прав дитини та дитячої реабілітації Дар’єю Герасимчук та Уповноваженим ВРУ з прав людини Дмитром Лубінцем. Їхній приїзд має на меті привернути увагу світової спільноти до злочинів, скоєних росією проти українських дітей, і сприяти створенню міжнародної коаліції для їх повернення. Українська делегація взяла участь у заході Stolen Voices. Він проводиться в межах затвердженого Президентом плану дій Bring Kids Back UA, який координує керівник Офісу Президента Андрій Єрмак. Цей візит є потужним нагадуванням про те, що жоден злочин проти дітей не залишиться без покарання, а Україна й надалі докладатиме зусиль для їх повернення.
Тема усиновлення овіяна десятками суспільних упереджень і стереотипів, що лише поглиблюють відстань між дитиною та потенційною родиною. Тому хочемо розвінчати найбільш поширені з них 👇
Міф 1: «Я не можу усиновити дитину, бо не перебуваю в шлюбі». ✅ Шлюб – необов'язкова вимога, адже для того, щоб стати батьками потрібно лише одне - бажання надати дитині любов, підтримку та стабільність, незалежно від цивільного статусу усиновлюючих батьків. Міф 2: «У мене немає власного житла». ✅ Навіть якщо усиновлювач орендує житло, а також має стабільний дохід – цього цілком достатньо. Орендоване житло може бути таким же стійким та зручним місцем для росту і розвитку дитини, як і власне житло. Міф 3: «Я не зможу полюбити чужу дитину». ✅ Це непростий психологічний процес, тому кандидати проходять курс підготовки з виховання усиновленої дитини, яка допомагає батькам розібратися зі своїми емоціями та очікуваннями. Однак любов може проявитися у різних формах, і стосунки між батьками та усиновленою дитиною можуть поступово розвиватися і посилюватися. Міф 4: «Усиновлення під час війни заборонене». ✅ Громадянам України доступне усиновлення у всіх регіонах країни, де відсутні бойові дії. А завдяки електронному сервісу «Дії» окремі процедури усиновлення під час війни навпаки стали простішими. Міф 5: «Діти із соціальних закладів мають погану спадковість» ✅ Гену «злочинності» або «наркоманії» не існує. Цей міф базується на неправильному переконанні, що діти, які виростають у соціальних закладах, мають певну негативну спадковість або схильність до проблем. А от любов, турбота та виховання здатні творити дива. Тут наведено лише кілька спростованих міфів, але їх може бути набагато більше. Важливо відкинути ці стереотипи і дати своєму серцю шанс, оскільки це насправді того варте ❤️
⚡️Розроблено механізм повернення депортованих українських дітей
Під час Ялтинської європейської стратегії Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець розповів, що розроблено механізм повернення депортованих з окупованих територій українських дітей.
Необовʼязково казати дитині «ні», щоб привчати її до дисципліни 😇
Часто дитина може перетворити свої прохання на вимоги. Як комунікувати з нею, не порушуючи встановлених правил?